Всесвітній день боротьби проти раку

4 лютого, субота

За даними ВООЗ: існує більше 100 видів раку і хвороба може розвиватися в будь-якій частині тіла. Від раку щорічно вмирають мільйони людей.

Більше 60% нових випадків захворювання на рак зареєстровані в країнах Африки, Азії та Центральної і Південної Америки. У цих регіонах відбувається 70% всіх випадків смерті від раку.

У всьому світі найбільша кількість чоловіків вмирає від наступних п’яти видів раку (в порядку убування): раку легенів, шлунку, печінки, ободової і прямої кишки та стравоходу.

У всьому світі найбільша кількість жінок помирає від наступних п’яти видів раку (в порядку убування): раку грудей, легенів, шлунку, прямої та ободової кишки і шийки матки. У багатьох країнах, що розвиваються, рак шийки матки є найпоширенішим типом раку.

Вживання тютюну є найзначнішою окремою причиною раку, якій можна запобігти - більше 20% смертей від раку пов’язані з вживанням тютюну.

Одна п’ята частина всіх ракових захворювань у світі розвивається в результаті хронічної інфекції. Так, наприклад, вірус папіломи людини (ВПЛ) викликає рак шийки матки, а вірус гепатиту B - рак печінки.

Такі види раку, які мають значимість для громадської охорони здоров’я, як рак молочної залози, рак шийки матки та рак товстої і прямої кишки є виліковними у разі їх раннього виявлення та належного лікування.

Можна допомогти всім пацієнтам, що страждають від болю, при застосуванні сучасних знань в області зняття болю і наданні паліативної допомоги.

Більше 30% випадків смерті від раку можна запобігти, головним чином завдяки утриманню від вживання тютюну, здоровому харчуванню, фізичній активності і помірного вживання алкоголю. У країнах, що розвиваються, до 20% випадків смерті від раку можна уникнути шляхом імунізації проти вірусу гепатиту В і вірусу папіломи людини.

Всесвітній день боротьби проти раку проголошений «Міжнародним союзом з боротьби з онкологічними захворюваннями» - Міжнародним союзом проти раку або UICC і що відзначається щорічно 4 лютого. Мета цього дня в усьому світі - це підвищення обізнаності людей про рак як один із найстрашніших і згубних захворювань нашої сучасної цивілізації. Залучаючи увагу до запобігання, виявлення та лікування цього захворювання, можна домогтися гарних результатів, а в деяких випадках і повного одужання.

Міжнародний день захисту від раку закликає широку громадськість до завдань, що стоять перед нашим світом в боротьбі з раковими захворюваннями і закликає небайдужих політиків і організацій-членів UICC відноситься до раку, як до одного з політичних пріоритетів.

На даний момент вже відомо, що виникнення 43% ракових захворювань можна було б запобігти, орієнтуючись і дотримуючи елементарні норми здорової поведінки, такі як: огорожу доступу до куріння дітей, боротьба з курінням як таким; фізична активність; збалансована та здорова їжа; своєчасна вакцинація проти вірусів, які викликають рак печінки і шийки матки; утримання від тривалого перебування на сонці та в солярії; своєчасна діагностика і увага до власного здоров’я.

День бабака

2 лютого, четвер

Заснувший бабак теж вміє хропіти, - напевно, його так легше знайти. Схід сонця бабаки намагаються зустрічати своєрідним свистом. Відомо, що їх дуже швидко можна приручити і, як правило, бабаки віддані своїм господарям.

Щодо передбачень...

Ви здивуєтеся, але зараз на цю подію звертають увагу навіть представники Гідрометцентру. Не перебільшуючи можна відзначити, що від знання і розуміння майбутніх погодних умов залежить не так вже й мало. Для жителів міст, але скоріше для жителів сільської місцевості точні дані про погоду дуже важливі.

Перші згадки про День бабака датованы ще 1841-м роком. Для Канади та Сполучених Штатів Америки - це традиційне національне свято, що відзначається 2-го лютого, проте його популярність вже давно перейшла межі цих країн. «Все це умовності», - скажуть скептики. Може бути. Однак багаторічні спостереження і підштовхнули людей до формування своєрідних народних «закономірностей» - прикмет, орієнтуючись по яких людям вдавалося з максимальною точністю визначати настання тих чи інших подій. Ще треба враховувати, що все це виходило за рамки строгих наукових технологій з однієї простої причини - елементарну відсутність таких. Навіть зараз офіційна гідрометеорологія не береться робити такі довготривалі прогнози, які демонструє хороший і перевірений бабак.

Народна технологія, за даними проекту DilovaMova.com, свідчить: спостерігаючи бабака, який вилазить зі своєї нори в цей день потрібно звернути увагу на його поведінку, по якої і можна визначити близькість настання довгоочікуваної весни. Якщо цей день буде похмурий і бабак не зможе побачити свою тінь, але спокійно залишить насиджену нору, то висока ймовірність, що зима незабаром закінчиться, а весна очікується рання в цей рік. Якщо день буде сонячний і бабак спостерігаючи свою тінь піде назад ховатися в нору, то зима швидше за все триватиме ще шість тижнів. Для чистоти проведеного дослідження дуже бажано не намагатися примушувати милого звірка до тих чи інших дій, а дати йому якомога більше свободи в цій справі, інакше чистота проведеного експерименту може бути «змазана».

Нам людям властиво помилятися. Тварини менш схильні до притаманної нам амбітності. Раціональність, прогматічность і відсутність «зайвого» - для тваринного світу запорука виживання.

Історія виникнення цього народного свята сягає своїм корінням ще у часи Стародавнього Риму. В Америку День бабака був привезений переселенцями з німецьких земель у XVIII столітті. У народну традицію святкування цього дня увійшло безліч звичаїв. Це і фестивалі, і народні гуляння, ярмарки та просто ще один спосіб підняття настрою в період гострих лютневих морозів.

У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу всіх любителів цих народних традицій. Бажаємо всім нам гарної погоди, гарного настрою і доброго здоров’я! З Днем бабака!

Всесвітній день водно-болотних угідь

Ця подія покликана привернути увагу громадськості і урядів різних країн світу до цінності водно-болотних угідь для підтримання стійкого розвитку нашої планети.Конвенція про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення в першу чергу в якості середовища проживання водоплавних птахів, була підписана 2 лютого 1971 р. В місті Рамсаре (Іран), і з тих часів носить назву Рамсарської конвенції.

День її підписання в 1997 р. був об’явлений Всесвітнім днем водно-болотних угідь. Головною ціллю конвенції є збереження і раціональне використання водно-болотних угідь як засіб досягнення стійкого розвитку в усьому світі.

Однією з головних умов приєднання до Рамсарської конвенції є створення хоча б одного Рамсарського угіддя на своїй території. Вибір території здійснюється за складною системою критеріїв. Угіддя, проголошені державою Рамсарськими, вносяться секретаріатом Конвенції в перелік водно-болотних угідь міжнародного значення. Інформація про стан цих об’єктів тримається в базі даних Міжнародного бюро по збереженню водно-болотних угідь і постійно обновляється.

До теперішнього часу до Рамсарської конвенції приєдналося 144 держави, а загальна кількість Рамсарських угідь перевищила 1400 с загальною площею 122 млн. га.

Уряд СРСР у 1975 р. проголосив 12 водно-болотних угідь такими, що мають міжнародне значення, з яких 3 знаходились на території РСФСР. У вересні 1994 року відповідною постановою уряду РФ міжнародний статус був підтверджений для трьох існувавши до того угідь і наданий ще 32 ділянкам.

Всесвітній день ювеліра (Міжнародний професійне свято ювелірів)

31 січня, вівторок

Серед безлічі професійних свят з недавніх пір з’явився і День, коли кожна людина, причетна до практичного втілення ювелірного мистецтва в наше життя, може розслабитися і сміливо заявити - сьогодні моє свято! У силу специфіки даного ремесла рідкісний фахівець ювелірної справи бажає в своїй роботі широкого розголосу. Це не дивно, якщо врахувати той факт, що саме ці майстри і є тією ланкою, яка невід’ємно стоїть на шляху того, що ми називаємо словом «коштовності» і активно атакується з боку всіляких заздрісників і зловмисників. Більше того, саме мистецтво ювелірів і розкриває перед нами всю красу з вигляду непоказного природного матеріалу, який з давніх часів люди стали використовувати для виготовлення всіляких прикрас. Саме вони стали одними з перших ремісників, кому відкрилися секрети справжньої краси, що знаходяться в здавалося б непередаваноъ гармонії людини і природи.

Серед майстрів ювелірної справи є чимало справжніх художників, роботи яких відомі більш, ніж їхні імена. У їх вузькому професійному колі існують свої традиції та манери, є яскрава історія та видатні особистості. Їхня праця не терпить суєти. Це вельми витончений процес, який вимагає від умільця грандіозного терпіння і акуратності. Результати їх діяльності ми можемо спостерігати кожен день і кожен день їх вироби радують нас своєю неповторною красою та вишуканістю.

Здавалося б, ювелірна справа є настільки «інтимним» процесом, що просто неможливо було б показати всі її тонкощі публічно широкої аудиторії, проте на сьогоднішній день вони відкриті суспільству. У їх середовищі створюються професійні асоціації та клуби, національні та міжнародні гільдії і організації. Проводяться різноманітні конкурси та фестивалі ювелірного мистецтва.

Ідея встанови професійне свято - День ювеліра, за даними проекту DilovaMova.com, з’явилася ще влітку 2002-го року, коли відбувся один з відкритих ювелірних фестивалів «Золоте кільце Росії» в Костромі. Потім на одному з популярних конкурсів молодих ювелірів, який проводився в столиці Узбекистану Ташкенті на початку 2008-го року, виникла ініціатива заснувати Міжнародне професійне свято представників цього прекрасного ремесла. Дата щорічного святкового заходу - 31-е січня. Ідея була швидко підхоплена і незабаром стала популярна у всьому професійному середовищі майстрів-ювелірів. Крім того, деякі регіони, де ювелірної справі приділяється значна увага, стали встановлювати власні національні та регіональні свята, присвячені популяризації цього мистецтва. 

У День ювеліра ми приєднуємося до привітань на адресу всіх майстрів цього витонченого мистецтва і бажаємо їм успіхів, нових ідей і нових шедеврів, здоров’я і благополуччя! Зі святом Вас!

День спеціаліста військово-соціального управління Збройних Сил України

Щороку 30 січня відзначатиметься День спеціаліста військово-соціального управління Збройних Сил України

Міністр оборони України Михайло Єжель підписав наказ “Про встановлення Дня спеціаліста військово-соціального управління Збройних Сил України”, який відзначатиметься щороку 30 січня.

Наказом передбачається врегулювати питання щорічного відзначення досягнутих показників у наполегливій службі військовослужбовців і роботі працівників органів виховної та соціально-психологічної роботи Збройних Сил України.

Реалізація наказу сприятиме підвищенню ефективності та результативності службової діяльності посадових осіб органів виховної та соціально-психологічної роботи всіх рівнів, вихованню у військовослужбовців і працівників ЗС України вірності військовим традиціям, підтриманню престижу військової служби в цих органах.

Всесвітній день допомоги хворим на проказу

30 січня, понеділок

Лепра є хронічним інфекційним захворюванням, зазвичай вражаючим периферичні нерви і шкіру, не передається при простому дотику хворого, іноді смертельна. За статистичними даними, з осіб, яким загрожує небезпека зараження проказою, дійсно хворіють нею від 5% до 10%, так як, на щастя, більшість людей володіють достатнім рівнем імунітету від збудника цієї хвороби. Небезпека захворювання зростає при тривалому контакті з ураженими проказою шкірними покривами.

Слово «проказа» - єврейське слово, яке позначає не тільки жахливу нашкірну хворобу, але вживається також для позначення аномальних явищ на одязі, вовни, хутрі та навіть на каменях і стінах.

Проказа не відноситься до масових захворювань, однак у стародавні часи її побоювалися більше, ніж ми зараз побоюємося СНІДу. За даними ВООЗ у світі на лепру страждають близько 11 млн. людей, серед яких чоловіків втричі більше, ніж жінок. Діти більш чутливі до прокази, ніж дорослі. В даний час проказа зустрічається головним чином у тропіках і субтропіках, в районах з більш холодним кліматом вона рідкісна. Хвороба поширена в Африці, в Азії, в Індії, в Іспанії та Португалії, в країнах СНД та Кореї, на Філіппінах і в Японії, а також у країнах Південної та Центральної Америки. У США хворі на проказу зустрічаються на узбережжі Мексиканської затоки, на Гаваях і в Південній Каліфорнії.

Всесвітній день допомоги хворим проказою був заснований ООН у 1953 р. на честь Рауля Фоллеро і всіх небайдужих до цієї проблеми людей, які присвятили своє життя боротьбі з хворобою Хансена - проказою. Відзначається з 1954 року щорічно 30 січня.

День мобілізації зусиль проти загрози ядерної війни

29 січня, неділя

Цей День відзначається з 1985-го року, коли була підписана «Делійська декларація». Ключовою метою декларації є заклик до припинення гонки ядерних озброєнь, скорочення і подальшої поступової ліквідації ядерних арсеналів країн світу, усунення самої загрози ядерної війни.

Делійська декларація була прийнята 29-го січня 1985-го року в Нью-Делі, столиці Індії, на нараді глав держав і урядів кількох країн - Індії, Греції, Мексики, Аргентини, Танзанії та Швеції, які стали першими країнами, які підписали цей документ.

Нагадаємо, що раніше, для попередження початку ядерної війни і збереження навколишнього середовища, в 1963-му році було підписано Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі і під водою, який зобов’язує його учасників забороняти, запобігати і не виробляти будь-які випробувальні вибухи ядерної зброї та інші ядерні вибухи в атмосфері, в космічному просторі і під водою, а також в будь-якому іншому середовищі, якщо такий вибух викликає випадіння радіоактивних опадів за межами територіальних кордонів держави, яка виконує цей вибух.

Також в календарі, за даними проекту dilovamova.com, присутні Дні, безпосередньо присвячені цій темі, такі як Міжнародний день дій проти ядерних випробувань, що відзначається 29-го серпня і Міжнародний день боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї, що відзначається 26-го вересня.

День пам’яті Героїв Крут

29 січня, неділя

Ця історія досі викликає неоднозначні оцінки. І це відбувається як з боку суспільно - політичної свідомості обох держав, учасниць згаданої події, так і з боку суто історичного підходу вельми шанованих дослідників .

29 січня 1918 року . Збройне зіткнення на залізничній станції біля села Крути , яка розташовувалася на 130 -му кілометрі в північно-східному напрямку від Києва, Україна . Учасники події : невеликий загін з боку юної Української Народної Республіки (близько 600 чоловік) і знаменита Червона гвардія Радянської Росії , яка значно перевищує своїх вимушених супротивників числом, бойовим потенціалом і досвідом. Результат бою не важко передбачити. У запалі громадянського протистояння, трансформації суспільного і політичного світогляду , в пікових точках переломних моментів, що стали низкою таких подій , які змусили нашу історію зазнати найглибших змін, цей бій ніяк не міг залишитися в забутті.

Причини, з яких це сталося, для деяких очевидні, для деяких так і залишаться незрозумілими і навіть зовсім необгрунтованими, але вони мали місце бути. Як факт, який завжди залишається фактом - такою правдою, яку неможливо ані сховати, ані спотворити; лише на короткий час і лише під дією величезного страху. Але коли ця напруга слабшає, правда знову відкривається. Вона як світло, від якого тікає всяка темрява .

А правда в тому, що народ України любить свою країну. Своєю кров’ю, душею і своєю працею він, як і будь-який інший народ, прагне до життя і благополуччя. Це було доказом , яскравим доказом, і насамперед самим собі . Доказом перед усіма іншими, нехай сильнішими, більш амбітними, але це - пряма відповідь на історичний виклик .

Указ Президента України про «День пам’яті Героїв Крут» № 15 /07, який відзначається 29- го січня, за даними проекту DilovaMova.com, був підписаний 15-го січня 2007-го року.

Цей День, не дивлячись ні на що, назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї вітчизни. День пам’яті Героїв Крут.

Державний Прапор України

     Державний Прапор є одним із державних символів певної країни. Це стяг правильної геометричної (частіше прямокутної) форми із спеціальним забарвленням. Кольори прапора відбивають національні традиції, які ідентифікують певну територію протягом тривалого історичного періоду.
     Державний Прапор України затверджений Верховною Радою України 28 січня 1992 р. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

     Жовто-блакитні барви символізували Київську Державу ще до християнізації Русі. Майже всі герби міст Київщини й України загалом обрамлялися жовто-блакитними кольорами. З XVIII століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького вироблялися з блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносився хрест, зорі, зброя, постаті святих. Так, упродовж історичного розвитку жовто-блакитний прапор був символом боротьби за національні й соціальні права українського народу і за часів незалежності став Державним Прапором України. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса та багатство рідної землі. Державний Прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.
     Український прапор – це символ пшениці в степах під блакитною аркою неба, який уособлює споконвічне прагнення народу до миру, праці, краси та багатства рідної землі.

Новий рік за китайським календарем

Новий рік за китайським календарем відзначають 28 січня. Але вже сьогодні у Львові розпочнуться святкування, що триватимуть упродовж трьох днів на площі Ринок.

Зокрема, виступатимуть учні кунг-фу, відбудеться яскраве дійство – лазерне шоу і хода драконів. Також пригощатимуть стравами китайської кухні.

Організатор святкування – міжнародна громадська організація «Культурно-дослідницький центр України та Китаю «Ланьхва».

Китайський Новий рік відомий також як Місячний Новий рік або Свято Весни – найважливіше з традиційних китайських свят.

В Китаї «Свято весни» набуло певного свого символізму та традиційності, незважаючи на певні регіональні відмінності в звичаях і традиціях. Зазвичай, китайці витрачають свої гроші на обнови, тобто купують подарунки, прикраси, побутові речі, продукти харчування і одяг. Крім того, кожна сім’я ретельно прибирає своє житло, вважаючи, що таким чином вони очищують своє життя від будь-яких невдач і звільняють місце для щастя.

До святкової вечері навіть ті члени родини, які працюють або навчаються в інших містах, повертаються додому, частуючись різними наїдками (найпоширеніші – страви зі свині, качки, курки й численні види солодощів та інших ласощів). А закінчується ця святкова ніч з феєрверками та петардами. Рано вранці наступного дня діти вітають своїх батьків, бажаючи їм здоров’я і щасливого Нового року, а у відповідь отримують побажання майбутніх успіхів та гроші в червоних паперових конвертах. Традиційно вважається, що святкування китайського Нового року – найкращий час для віднаходження примирення в суперечках, час, коли необхідно забути всі образи, і щиро бажати навколишнім миру і щастя.

Свято святкують у багатьох країнах світу. Воно є основним для: Китаю, Гонконгу, Індонезії, Макао, Малайзії, Філіппін, Сінгапуру, Тайваню, В’єтнаму. Місячний Новий рік завдяки поширенню китайських емігрантів по всьому світі став святкуватися й відігравати свою культурну місію в інших, далеких від Китаю, країнах. Також Китайський Новий рік зустрічають в Україні, та, зокрема, у Львові.

Сьогодні у світі день пам’яті жертв Голокосту

Сьогодні в Україні і світі Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни.
Під час Другої світової війни жертвами масового знищення євреїв стали близько 4,5 мільйона дорослих та півтора мільйона дітей.
27 січня 1945 року Радянська армія звільнила в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау, у якому загинуло, за різними даними, від 1,5 до 2,2 мільйона людей.
Президент України Петро Порошенко у Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту закликає не допустити відродження тоталітарних імперій, ідеологій та практик, що породжують злочини проти людства.
"Голокост - одна із наймасштабніших трагедій в історії земної цивілізації, жахливий нацистський злочин, породжений культивуванням антилюдської ідеології. Мільйони невинних людей було знищено лише за належність до єврейського народу. Нормальна людська свідомість відмовляється це сприймати. Сьогодні нечисленні уже свідки оповідають нам про ті страшні події, а мовчазні схили та меморіали Бабиного Яру, інші місця упокоєння жертв нацизму несуть пам'ять про загиблих у віки. Це наш спільний біль. Він щемить у серцях українців, ятрить рани нашої багатостраждальної землі, гіркими рядками повнить книгу буття українського народу", - наголосив президент.

18 січня — церковне свято Надвечір’я Богоявлення, Хрещенський святвечір, «голодна кутя»

Спільна молитва

Господи! Ти, Предвічний, прийшов у Різдві Твоєму в світ цей, щоб спасти всіх нас. Тож поблагослови Україну та її народ усіма Твоїми милостями й щедротами! Подаруй нам Мир і Спасіння – в житті земному й Вічному!

У дні Твого Богоявлення освяти, Боже, благодаттю Духа Твого Святого водну стихію, а разом з нею – й усе наше єство, наші думки й бажання, весь простір нашого буття, Амінь!

***

СВЯТЦІ

Пророк Божий Михей, священномученик Феопемпт Нікомедійський та мученик Феона волхв, преподобна Синклітікія Олександрійська – ось святі цього дня. Також згідно із святцями, 18 січня день Ангела у Аполлінарії, тобто – Поліни, Євгенії, Йосипа, Григорія та Сергія,

***

18 січня – Надвечір’я Богоявлення, час підготовки до великого свята Хрещення Господнього.

У народі свято це зветься Водохреща, або – Йордан, а день, який йому передує, відомий як «голодна кутя».

Традиція Хрещенського Святвечора дуже нагадує Різдвяний: так само православні дотримуються посту, вживаючи їжу з рослинним маслом лише після завершення ранкової служби Божої. Так само, як і перед Різдвом, готують і споживають кутю, цебто – варену пшеницю з маком, медом та горіхами, яка є головною складовою пісного столу.

У цій схожості – відлуння стародавніх часів, коли Різдво і Богоявлення святкувались в один день.

У храмах після закінчення ранішнього Богослужіння, під час якого звершується урочиста Літургія Василія Великого, здійснюється перше освячення Хрещенської води, споживши яку, родина приступає до пісної трапези.

ТЕКСТ службы Крещению Господню, Богоявлению и Великое освящение воды

Важливо зауважити – саме споживання Святої води після відправи, а не поява зірки, і є часом, коли можна сідати за стіл.

Також зазвичай, повернувшись із церкви додому зі Святою водою, господар кропить нею ближніх та всі закутки своєї оселі. За численними спостереженнями, вода ця, або – Велика Агіасма, цебто – велика святиня, має цілющі властивості та захищає від впливу нечистої сили, тому християни з належною шаною зберігають цю воду та приймають її з великим благоговінням, як і належить святині.

10 ВОПРОСОВ о крещенской воде

Іноді люди розділяють святу воду на Богоявленську і Хрещенську. Це – помилковий погляд. Просто вода освячується двічі – 18 та 19 січня, але властивості її однакові, адже чин освячення один і той самий, як і назва свята: Богоявлення та Хрещення Господнє — два значення однієї події.

***

Як оповідає про цю подію євангеліст Матфей, у 30-річному віці Господь наш Іісус Христос перед початком Своєї проповіді прийшов на річку Йордан, щоб прийняти Хрещення від пророка й Предтечі Іоанна Хрестителя.

Предтеча хрестив людей водою в покаяння, передрікаючи, що невдовзі прийде Той, Хто хреститиме Духом Святим. Побачивши Христа, Іоанн стримував Його, промовляючи: «Це мені треба хреститися від Тебе, і чи Ти приходиш до мене?» На що Господь відповів: «Облиш нині, бо так належить нам виконати всяку правду».

У ту саму мить, як Іісус занурився в Йорданські води та звершилося це священне Таїнство, небо розійшлося, Іоанн побачив Духа Божого, Котрий сходив, як голуб, на Христа, а також чутно було голос Бога Отця з неба: «Цей є Син мій возлюблений, у Якому Моє благовоління».

Таким чином, на Йордані була явлена Свята Трійця — Єдиний Бог у трьох Особах: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий, тому і має цей день назву Богоявлення.

Також цей день знаменував явлення Христа народу і початок Його суспільного служіння та відкритої проповіді Євангелія.

***

З наступаючим святом Богоявлення та Хрещення Господнього вас, шановні друзі, і нехай Господь, Який Своїм Богоявленням просвітив людство, з’явиться в Божественній повноті у наших серцях!

І не забуваймо: ми маємо отримати цього дня не лише посудину зі Святою водою. Ми повинні здобути Благодать Божу та передусім освятити власні тіла й душі. Зробити це можливо через щиру соборну молитву, а також – пройшовши через причастя Святих Христових Таїн, подбати про що закликаємо вас заздалегідь!

Христос Хрещається! – На річці Йордані!

 

17 січня - День дитячих винаходів                                             

                                                                                                      

        17 січня пов'язане з Днем народження американського державного діяча,дипломата,винахідника,журналіста Бенджаміна Франкліна. У12 років він  винайшов пристрій для плавання- ласти,що надягали на руки.Пізніше були й інші винаходи,на окремі з яких автор отримав патенти.                                    
        Сьогодні широковідомі винаходи юних геніїв в різних сферах від державних до  приватних.Особливо благородними та зворушливими є ті з них,що покликані допомагати людям з фізичними   вадами.                                                                                                                                                        Так в 1824 році15-ти річний Луї Брайль  розробив рельєфно-крапковий шрифт для читання,названий пізніше на його честь.Автор сам й випробовував винахід,адже на жаль втратив зір ще в 3-х річному віці.                                                                                                                     Вже в наш час14-ти річний Джон Кон винайшов пристрій для людей з вадами  ( Позитивні вібрації:покращення якості сприйняття музики для людей із втратою  слуху за допомогою багаточастотного відчутного звуку).Ідея прийшла до хлопчика після того,як він за допомогою зубів,притиснутих до струн гітари,почув   отриманий звук.У 2012 році Джон Кон став переможцем онлайн-конкурсу наукових проектів для дітей віком від 13 до 18років .                         Серед українських благородних геніїв слід зазначити Івана Селезньова,який у 16-ти річному віці винайшов "електронний поводир для сліпих".Юному автору вдалося зробити прилад у  орієнтуватися в просторі.На сьогодні є й інші аналоги винаходів  електронного поводиря для сліпих,на які отримали патенти дорослі винахідники.Однак цей винахід цінний перш за все       тим,що його автором є юний розробник,який винайшов відносно дешевий та зручний в застосуванні пристрій для  людей,які потребують особливої уваги та піклування.

                       Україна почала відзначати  Всесвітній День снігу  
       22 січня 2012 мешканці планети з ініціативи Міжнародної федерації лижного спорту (FIS) вперше відзначили Всесвітній день снігу (World Snow Day).
      До урочистостей вже приєдналися більше 20 країн світу, серед яких 39 країн: США, Канада, Австралія, Швейцарія, Фінляндія, Німеччина, Великобританія, Норвегія, Польща, Туреччина, Казахстан і Україна.
      За задумом FIS, в рамках Всесвітнього Дня снігу щорічно третього тижня січня одночасно по всій планеті будуть проходити «сніжні фестивалі» для дітей від 4 до 14 років та їх батьків, які братимуть участь у змаганнях на лижах або сноубордах і просто розважатися.

     А чи знаєте Ви, що існує класифікація типів сніжинок.  Така Міжнародна класифікація розроблена у 1951 році, і на час розробки  вона включала 10 основних типів сніжинок, в кожному з яких було виділено ще три додаткові варіанти форми (на малюнку). Зараз вважається, що існує щонайменше 130 різних форм сніжинок. Таке велике число форм сніжних кристалів обумовлене складністю і різноманітністю умов температури, рухів повітря і вологості в хмарах, де вони зароджуються, і зміною цих умов на шляху сніжинки до поверхні землі. За час снігопаду форма випадних сніжинок може кілька разів мінятися; тоді в шарі снігу одного снігопаду можна виявити вторинну шаруватість, пов’язану із змінами випадаючих кристалів.

     Сніг утворюється, коли мікроскопічні краплі води в хмарах притягаються до пилинок і замерзають. Утворені кристали льоду, що спочатку не перевищують 0,1 мм у діаметрі, падають і ростуть у результаті конденсації на них вологи з повітря. При цьому утворюються шестикінечні кристалічні форми. Через структуру молекул води між променями кристала можливі кути тільки в 60° і 120°. Основний кристал води має в площині форму правильного шестикутника. На вершинах такого шестикутника потім осідають нові кристали, на них наступні, і так утворюються різні форми сніжинок-зірочок.

    Діаметр сніжинок сягає від одного до декількох міліметрів. У безвітряну погоду і температурі близько 0 градусів при зіткненні сніжинки можуть з’єднуватись у більші, діаметром у декілька сантиметрів.

                      Старий Новий рік: традиції і обряди

        Наші предки називали Старий Новий Рік "Щедрим вечором". Ця назва пішла від головної традиційної страви, що подавали на святковий стіл - щедрої куті. На відміну від різдвяної, така кутя на Старий Новий рік заправлялася не просто рослинним маслом, а свинячим жиром або салом.
        Рецепт приготування куті на Щедрий вечір був особливим. Кутю готували до світанку з крупи, принесеної з комори найстаршою жінкою в сім'ї. А глава сім'ї приносив воду з криниці чи ополонки. Кутю затирали з традиційними крупами і варили під особливим пильним наглядом. Така каша не повинна бути дрібною або білою, а також розваритися і піти через край горщика - таку кутю викидали, щоб позбутися біди.
        На святковий стіл готували вареники з сюрпризами, як своєрідне ворожіння на Старий Новий Рік. В начинку додавали цукор, монетку, ґудзик, перець та інші "сюрпризи". Залежно від  начинки кожен член сім'ї чекав від нового року багатства, врожаю, здоров'я або ж біди. Головне - не зламати зуби від такого частування! Ще традиційними стравами на Старий Новий рік були свинина, сало, птиця, вареники, пироги, млинці.
        На Старий Новий Рік було прийнято пригощати всіх, хто прийшов увечері в будинок до господарів з піснями, танцями і уявленнями, щедрувальників та посівальників.
        На  ранок люди виходили спалювати символічні снопи "дідухи" і стрибати через вогнище - ці обряди допомагали очищенню від нечистої сили. Потім можна було ходити по домівках і "посівати" зерном на Новий рік, бажаючи господарям щастя, здоров'я, врожаю та благополуччя. Це зерно не викидали, а дбайливо збирали і змішували із зерном для посіву.
        На Старий Новий рік було прийнято ходити один до одного миритися, залагоджувати сварки і конфлікти, просити прощення. Крім того, Старий Новий Рік - улюблений час для змов і ворожінь. На Старий Новий рік наші бабусі гадали на женихів, гроші, майбутнє, достаток, красу і інші бажання. У слов'янській традиції збереглося безліч забобонів і прикмет, пов'язаних зі Старим Новим Роком. Наприклад, першим в будинок обов'язково повинен увійти чоловік - це благополуччя в новому році. Не можна давати в борг - це до бідності. Також по погоді на Старий Новий рік судили про урожайності на весь наступний рік.

11 січня – Всесвітній день “Cпасибі”

11 січня – Всесвітній день “Cпасибі”

НАЙВВІЧЛИВІШИЙ ДЕНЬ. Міжнародний день “Cпасибі” відзначається в багатьох країнах. Його шанують нарівні з іншим схожим святом – Всесвітнім днем подяки, яке відзначається 21 вересня.

Ми чудово розуміємо значення гарних манер, їх необхідність у повсякденному житті, але найчастіше ми висловлюємо подяку ніби мимохідь, не замислюючись про її значення. А між тим слова подяки мають дивовижні властивості, проте вимовляти їх не можна, коли людина знаходиться у роздратованому стані. Психологи вважають, що слова вдячності – це знаки уваги, вони є усними “погладжуваннями” і здатні зігріти своїм теплом.

“Спасибі” – одне з найголовніших слів в міжнародній лексиці. Воно вказується в усіх туристичних розмовниках, щоб людина, яка їде в подорож, могла розраховувати на якісне обслуговування в інших державах і легко налагодила контакт з місцевим населенням.

Ми кожного дня говоримо один одному “дякую”, тому важливо пам’ятати, що справжня вдячність – це лише та, що йде від чистого серця.

Слова вдячності

До речі, “спасибі” – стале скорочення від фрази “Спаси Бог”. Цими словами на Русі споконвіку висловлювали подяку. За деякими даними, вперше слово “спасибі” було зафіксовано в 1586 році в словнику-розмовнику, виданому в Парижі. Повне написання слова використовував у своїх рукописах протопоп Аввакум.

В українській мові сьогодні вживається два “вдячних” слова – дякую та спасибі. Вони мають різне походження. Більш прозорим для нас є походження і значення слова “спасибі”. Два слов’янських слова “спаси Боже” в процесі використання злились у цілісність. Сталося це порівняно недавно, у писемних пам’ятках це слово вживається десь з XVI століття поріч із старослов’янським “благодарствую”.

До речі, сучасна російська мова зберегла саме ці два варіанти висловлення вдячності, а у південних слов’ян і досі вживається варіант “благодаря”, “благодарение” (болгарська, македонська) чи утворився свій власний “хвала” (хорватська, сербська, словенська).

“Дякую” розуміють майже в усій Європі

Слово “дякую” має набагато складнішу історію. Твердження деяких мовознавців про його походження від німецького “danke” через посередництво польської мови виглядають дещо поверховими та непереконливими. Перш за все, ареал розповсюдження слів із цим коренем надзвичайно широкий – він охоплює майже усі германські мови (німецька “danke”, голландська “dank”, англійська “thank”, скандинавські “tak”, “takk”), усю групу західнослов’янських мов (чеська “děkuji”, польська “dziękuję”, словацька “ďakujem”), а також вживається у білоруській “дякуй” та українській мовах.

Вважається, що 11 січня потрібно сказати слова вдячності 100 разів. Хоча цю традицію можна повторювати щодня.

Звичайно, звучання та написання слова у кожній окремій мові є різним і не завжди можна побачити спільність, не знаючи певних законів мовного творення. Наприклад, німецьке “danke” та англійське “thank” звучать по-різному, але у написанні відрізняється фактично лише перший звук і то, “d” і “t” – звуки одного типу творення, які різняться лише дзвінкістю-глухістю, а “h” – часто є глухим і не читається. Зміни вимови відбувається набагато швидше, ніж зміни написання, тим більше в англійській мові, де домінує історичний правопис.

Якщо порівнювати німецьке “danke” та західнослов’янський варіант цього слова, наприклад польське “dziękuję”, сумнівів у подібності навіть не виникає, адже “ę” означає носовий звук подібний до [en]. В сучасній українській носові звуки не збереглися, хоча вони фіксувалися ще у старослов’янській мові.

Отже, навіть при побіжному аналізі видно, що, імовірно, ці слова походять з одного спільного кореня, з однієї давнішої мови, але пройшли різний шлях розвитку.

Але, неважливо, яке з цих слів оберете саме ви. Сказані від щирого серця будь-якою мовою ці слова допомагають нам стати ближчими один до одного, передають енергію добра і світла від однієї людини до іншої.

Старий Новий рік: історія свята

                Всім відомо, якого числа настає черговий Старий новий рік - у ніч із 13 на 14 січня. А чи знаєш ти, чому Старий Новий рік так називається і звідки пішла така незвичайна традиція двічі відзначати одне і те ж саме свято? Неначе одного разу мало, і слід надійно закріпити прихід Нового року, щоб уже напевно!
               Таке стилістично прикольне поняття і поєднання слів із протилежним значенням як "Старий Новий рік" виникло через розбіжність на 13 днів між двома календарями - Юліанським і Григоріанським. Рік-то новий, але за старим стилем - от і вийшов старий новий рік.

                  У 1918 році за радянських часів після впровадження нового літочислення в календарі раптом зник цілий шматок часу, і після 31 січня відразу настало 14 лютого! Старий Новий рік як свято налічує без малого ось уже 100 років. А приємна традиція зустрічати Старий Новий Рік за юліанським календарем не застаріла завдяки тому, що православна церква досі відзначає його за старим стилем, тобто 14 січня.
                   Але це ще не всі цікаві факти про Старий Новий рік. Виявляється, різниця між застарілим юліанським і нинішнім григоріанським календарями поступово зростає, і у далекому 2100-му році вона становитиме вже 14 днів. Тож, якщо традиція святкувати Старий Новий рік збережеться, наші нащадки відзначатимуть його вже у ніч з 14 на 15 січня.